Далі розповідь піде про американського сержанта Джона Вудсі, який був катом і прославився тим, що стратив залишилися в живих до кінця війни керівників Третього рейху. У США, в рідному Техасі, Джон Вудс був відомий як добрий кат. Він стратив більше 300 чоловік і практично завжди намагався полегшити страждання своїх жертв, однак у Німеччині все було зовсім інакше.
У ніч на 16 жовтня 1946 року Вудс відступив від своїх принципів.
Американському профі належало повісити бонз Третього рейху: Герінга, Ріббентропа, Кейтеля, Кальтенбруннера, Йодля, Заукеля, Штрайхера, Зейс-Инкварта, Франка, Фріка і Розенберга.
Нюрнберзька тюрма, в якій містилися нацисти, перебувала в американській зоні, так що кат був наданий урядом США. В даному разі ним виявився американський сержант Джон Вудс. На знімку нижче він демонструє своє «ноу-хау» — легендарну петлю з 13 вузлами.
Першим на ешафот повинен був зійти Герінг, за ним Ріббентроп, але за дві години до страти рейхсмаршал покінчив з собою, прийнявши капсулу ціаністого калію, яку (за однією з можливих версій) йому при останньому побаченні у в’язниці передала дружина в прощальному поцілунку.
Стратили після півночі в спортзалі Нюрнберзької в’язниці. Шибениці Вудс спорудив всього за добу: буквально напередодні солдати ще грали в залі в баскетбол. Ідея здавалася йому непоганий: три шибениці, змінні мотузки, мішки для трупів і, головне, люки в помостах під ногами винних, які ті одразу повинні були провалюватися при повішенні.
На всю екзекуцію відводилося не більше трьох годин, включаючи останнє слово і розмову зі священиком. Сам Вудс потім з гордістю згадував про той день
Обід підсудних Нюрнберзького процесу.
Як Герінг дізнався про майбутню страту, невідомо, дату її зберігали в суворій таємниці від засуджених та преси. Перед смертю засуджених навіть погодували, запропонувавши одне з двох страв на вибір: сосиски з салатом або млинці з фруктами.
Герінг розкусив ампулу під під час вечері.
«Десять чоловік за 103 хвилини. Це швидка робота».
Але мінус (або плюс?) був у тому, що Вудс поспіхом погано розрахував розмір люків, зробивши їх дуже маленькими. Падаючи всередину шибениці, страчений зачіпав краю люка головою і помирав, скажімо так, не відразу… Ріббентроп хрипів в петлі 10 хвилин, Йодль — 18, Кейтель — 24.
Після страти представники всіх союзних держав оглянули трупи і розписалися у свідоцтвах про смерть, а журналісти сфотографували тіла в одязі і без. Потім страчених повантажили в ялинові труни, опечатали і під посиленим конвоєм перевезли в крематорій Східного кладовища Мюнхена. Увечері 18 жовтня змішаний попіл злочинців був висипаний в Изарский канал з мосту Мариенклаузен.
Нюрнберзький кат Джон Вудс (John C. Woods) загинув 21 липня 1950 року. За легендою, від удару струмом при випробуванні електричного стільця власної конструкції. В житті все прозаїчніше: він дійсно загинув від удару струмом, але при ремонті електропроводки у власному будинку
Американському профі належало повісити бонз Третього рейху: Герінга, Ріббентропа, Кейтеля, Кальтенбруннера, Йодля, Заукеля, Штрайхера, Зейс-Инкварта, Франка, Фріка і Розенберга. На цьому груповому тюремному фото вони майже в повному складі.
Звідси
