Згадуючи про автомобілі 80-х років, ми часто вважаємо їх застарілими, адже відтоді минуло вже понад 30 років. Як би там не було але деякі машини того часу могли похвалитися вельми завидною інтер’єром і опціями, які навіть зараз можна зустріти на всіх сучасних автомобілях. Давайте ближче познайомимося з салонами машин тих років, щоб дізнатися, чим вони володіли.
Німеччина
У Німеччині розкіш завжди була стриманою – навіть у авангардної «сімки» Е65, яка з’явилася на початку 2000-х, салон складно назвати кричущим. Тим не менш, це не означає, що німці нічого не розуміли в розкоші. Наприклад, ось це салон Mercedes 560SEC (фото) середини 80-х: багато дерева і натуральної шкіри, але є обігрів сидінь, двозонний клімат-контроль, високоякісна акустика з головним пристроєм Becker.
До кінця 80-х цифрові технології повністю інтегруються в середу автомобілів люкс-класу з Німеччини: «цифра» використовується в одометрах, бортових комп’ютерах та системах клімат-контролю (як на цій Audi V8). На деяких моделях, причому не обов’язково люксових, з’являються повністю цифрові приладові панелі (наприклад, на Opel Kadett). Зрідка практикується варіант установки відразу двох головних аудіопристроїв (під касету і під CD-диск) – такий варіант був реалізований на Opel Senator B.
Франція
Щодо дизайну французи завжди були найбільш розкутими, тому багатошарові інтер’єри в космолетном стилі, начебто салону Renault 25 Baccara, зустрічалися часто. Помірна кількість дерева, електрорегулювання дзеркал, сидінь, якісна шкіра, просунуті аудіосистеми – все це було нормою. Іноді, ближче до кінця 80-х, опціонально встановлювався телефон.
Втім, самі сміливі рішення французи, на жаль, випробували тільки на концепт-карах – це і проекційні дисплеї, і сенсорні екрани… Високі цифрові технології поступово впроваджували лише в Peugeot/Renault/Citroen. Інші автовиробники підкуповували лише великою кількістю шкіри та дерева, за яким ховалася далеко не сама передова електроніка – як на MVS 2.80 SPC (на фото), який пізніше перейменовано в Venturi 260.
США
Розвинута комп’ютерна промисловість США дозволяла впроваджувати немислимі для Європи технології в автомобілі ще в 80-е. І хоча самі інтер’єри раніше виглядали так, наче їх малювали тільки з допомогою лінійки і циркуля, їх сірість і одноманітність розбавляли повністю цифрові приладові панелі, сучасні кліматичні системи, а у випадку з цим Buick Reatta кінця 80-х – ще й повноцінний сенсорний екран, на який можна було виводити панель приладів (як у сучасного Nissan GT-R), бортовий комп’ютер, клімат-контроль і управління радіо. Система, на жаль, нещадно глючить і в 1990 році її прибрали.
Більшість автомобілів преміум-класу з США (на зразок Cadillac Brougham) являло собою затишну малогабаритну квартиру – м’які глибокі дивани без натяку на бічну підтримку, величезний дерев’яний меблевий гарнітур (читай – торпедо), пухова підсвічування, в міру просунуте радіо. Так що сенсорні екрани – швидше виняток, ніж правило. А ось цифрова приладова панель була нормою
Італія
З відверто розкішними салонами в Італії у 80-х було не особливо густо – інтер’єри машин були орієнтовані більше на спорт, а тому шик зводився до дерев’яних рулям, шкіряним оббивки і красивим приладовим дощок. Лише до кінця десятиріччя почали з’являтися електрорегулювання сидінь і дзеркал, витончені системи клімат-контролю – як на Alfa Romeo 164.
Єдиним оплотом відвертої розкоші залишалися гран-туризмо від Ferrari і Maserati. Особливо на Maserati. Ось так виглядав інтер’єр Maserati Karif, який випускався з 1988 року – шкіра скрізь, де тільки можна, натуральна деревина, клімат-контроль і, зрозуміло, елегантні годинники в центрі торпедо з акуратною позолоченою окантовкою.
Великобританія
Поворотним моментом в історії розкішних британських автомобілів в кінці 70-х років стала новинка компанія Aston Martin – седан Lagonda з повністю цифровою панеллю приладів, сенсорними клавішами і мікрокомп’ютером. З його появою кількість складної електроніки в консервативних автомобілях Великобританії помітно зросла. Наприклад, у Jaguar XJ40 Sovereign (на фото) вже є круїз-контроль, клімат-контроль, бортовий комп’ютер, електрорегульовані крісла…
Але залишалися ще Bentley і Rolls-Royce. Компанії, готові встановити за замовленням клієнта в свої автомобілі що завгодно. Всього одне слово і в машині 80-х буде телевізор, міні-бар, телефон, аудіосистема на будь-який смак. Ну а дерево, шкіра і килими з глибоким ворсом вже включені в базову комплектацію.
Японія
У 80-ті роки Японія починає виходити в лідери сфери електронних технологій, тому інтер’єри флагманських японських машин схожі на вітрину магазинів електроніки: круті аудіосистеми з многодорожечными еквалайзерами, цифрові приладові панелі, комп’ютеризовані клімат-контролі та… велика кількість велюру, який в Японії не вийшов з моди досі. На фото – Toyota Mark II Hardtop.
Японці починають одними з перших масово впроваджувати кермо з кнопками управління допоміжними системами, як на цьому Nissan Gloria. За замовленням ззаду міг бути встановлений телевізор з відеомагнітофоном. Але ні японці, ні Rolls-Royce, ні Bentley не могли створювати такі салони, які робили деякі тюнінг-ательє – саме на 80-ті припадає бум тюнінгу.
Тюнінг
Це – інтер’єр Mercedes S-класу, який був підготовлений компанією Gemballa і отримали ім’я 1001SEL. Мультифункціональне кермо, з допомогою якого можна було налаштовувати аудіосистему і бортовий комп’ютер, повністю цифрова панель приладів, телевізори спереду і ззаду, аудіо – та відеомагнітофони, телефони, шкіра, дерево, золото… Перераховувати всі блага, які додала компанія Уве Гембалли, можна нескінченно. Автомобіль користувався великою популярністю на Середньому Сході.
Не менш яскравим вийшов у Gemballa інтер’єр «шістки» BMW в кузові Е24, де знайшлося місце новим сидінь Recaro, телевізору і навіть відеомагнітофона. Саме цю машину знайшли американські військові на початку 2000-х у напівзруйнованому стані в Іраку – ходять чутки, що ексклюзивний автомобіль належав синові Саддама Хусейна.
Ще один проект на базі S-класу W126, але підготовлений ABC Exclusive. Виділяється золотими (натурально золотими!) кнопками на рульовому колесі, чотирма сидіннями Recaro CSE (з безліччю електрорегулювань, обігрівом і вентиляцією), професійної аудіосистемою Clarion, телевізором, відеомагнітофоном, міні-баром і невеликим холодильником. Достойнейшая альтернатива сучасному Mercedes-Maybach.
Пам’ятаєте компанію Віллі Кеніга? Ту, що побудувала 1000-сильну Testarossa? Так от, тюнінг від Koenig не обмежувався доведенням двигунів і шасі – у фокус бралися і інтер’єри машин. Складно зробити інтер’єр Ferrari 512 по-справжньому шикарним без істотного збільшення ваги, але для просунутої аудіосистеми місце все-таки знайшлося.
До того, як будувати виносять мозок концепт-кари до Женевського автосалону, компанія Rinspeed займалася тюнінгом автомобілів. Були у їхньому послужному списку і Porsche. В німецькі спорткари Rinspeed встановлював найкрутіші на той момент аудіосистеми, вже згадувані сидіння Recaro CSE, а також кардинально перетворював зовнішність. Втім, сьогодні мова не про екстер’єрах.
Проект від Steefson Car на базі BMW 7 серії Е23. Формене божевілля, яке, однак, дуже любили в нафтовидобувних країнах. Крім всіх, вже перелічених у попередніх слайдах опцій, цей лімузин виділяється лакованою шкірою пітона поверх дерева, сенсорними кнопками управління телевізором (з супутниковим сигналом!) і відеомагнітофоном, золотим прикурювачем, срібним сервізом, міні-холодильником і невеликим сейфом. І це 1987 рік. І 350 тисяч дойчмарок, якщо що.
Звідси
