Автор скульптурної композиції — народний художник СРСР, Матвій Генріхович Манізер (1891-1966). Сталінську премію, яку йому вручили в 1943 році за цей труд, він передав у Фонд оборони країни.
Олексій Діомидович Нікітенко
1
Друга арка з західної сторони прикрашена композицією з селянина з гвинтівкою і матроса з наганом, прототипом якого став Олексій Нікітенко – учень військово-морського училища ім. Фрунзе в Ленінграді, який пройшов усю війну, закінчив воювати капітаном великого військового корабля. А. Нікітенко по 4 години в день більше півроку з наганом у руці і обв’язаний кулеметними стрічками вистоював зміну, позуючи Манизеру.
2
Автор скульптурної композиції — народний художник СРСР Матвій Генріхович Манізер (1891-1966). Сталінську премію, яку йому вручили в 1943 році за цей труд, він передав у Фонд оборони країни.
Бронзові скульптури на станції метро «Площа Революції»
3
Матрос-сигнальник з лінкора «Марат»
4
В іншому арковому отворі теж зображений матрос у безкозирці з написом «Марат», з сигнальними прапорцями в руках – Олімпій Іванович Рудаков. О. Рудаков після закінчення Ленінградського військово-морського училища служив на лінкорі «Марат», який брав участь у параді біля берегів Туманного Альбіону з нагоди коронації короля Георга VI, на багатьох інших кораблях військового флоту.
5
6
Був поранений, після загибелі “Нищівного” в 1942 році позбавлений звання, засуджений до смертної кари, але після всіх цих випробувань кров’ю спокутував свою провину і знову, вже в 1953 році брав участь у параді з нагоди коронації королеви Єлизавети II. Передав їй з рук в руки подарунок від уряду Радянського Союзу – горностаєву мантію, танцював з королевою вальс.
Прикордонник з собакою
7
А ось в арковому отворі несе дозор прикордонник з собакою. Прообразом цієї скульптури став Микита Федорович Карацупа зі своєю собакою Індусом. За час служби Карацупа зі своїм вірним псом затримав і знищив більше 500 порушників. Микита Карацупа пройшов війну з п’ятьма псами, і всіх він називав Індусами, всі вони гинули, захищаючи рубежі нашої Рожины, затримуючи порушників кордону.
Студент з книгою
8
9
10
В сусідній кімнаті відображені в бронзі шахтар з відбійником і студент, якого скульптор створив з викладача Інституту фізкультури, неодноразового чемпіона Москви і рекордсмена СРСР зі стрибків у висоту Аркадія Антоновича Гідрату. Воював у Фінську війну, а у Велику Вітчизняну, захищаючи Ленінград, пропав безвісти у вересні 1941 року.
11
Через 60 років останки А. Гідрату виявили пошуковики. Ось як описує цю подію член пошукової групи В’ячеслав Прохоренко, який і знайшов у гімнастерці офіцера медальйон з даними: “Папірець тонка-тонка, букви ледве видні. Залишати до ранку було не можна. Букви б розпливлися, а папір б всохла і розсипалася. Зібрали ліхтарі з усіх загонів і вирішили розгортати записку в темряві. Чотири години в напруженій тиші при світлі ліхтариків, в тремтячих від втоми руках, вдається розгорнути записку і прочитати: “Гідрат Аркадій Антонович, місто Гусь-Хрустальний, селище Червоний”. А ще в кінці Аркадій дописав: “Живи щасливо!”.
Через якийсь час пошуковці знайшли дочка героя Ольгу. І довго ще до пам’ятника солдату на цю станцію метро носили квіти мама і дочка Аркадія Гідрату.
