Перша в світі спроба запровадити глобальний податок на викиди вуглецю для промисловості морського судноплавства провалилася після того, як Сполучені Штати рішуче виступили проти угоди, фактично відклавши її реалізацію щонайменше на рік. Механізм, призначений для притягнення судновласників до відповідальності за викиди парникових газів і фінансування зусиль з декарбонізації, мав бути схвалений Міжнародною морською організацією (IMO), органом ООН, який регулює глобальне судноплавство, але тиск США зірвав цей процес.
Пропонований механізм: система, яка не має аналогів
Запропонована система буде стягувати плату з суден, які перевищують певні граничні значення викидів, а кошти будуть надходити до фонду чистіших видів палива та проектів декарбонізації, особливо в країнах, що розвиваються. Більшість держав-членів ООН і сама галузь судноплавства підтримали цю ініціативу, прагнучи створити стандартизоване нормативно-правове середовище. Галузь, яка з 2019 по 2023 роки отримала рекордний прибуток у понад 340 мільярдів доларів, усвідомила необхідність узгоджених правил, а не мозаїки односторонніх заходів.
Контрзаходи США: загрози та відповіді
У квітні адміністрація Трампа вийшла з переговорів і почала тиснути на інші країни, щоб вони відмовилися від угоди. Адміністрація відкрито погрожувала запровадити тарифи, візові обмеження, портові збори та санкції щодо країн, які проголосували за рамки. Президент Трамп публічно назвав цю пропозицію «глобальним екологічним податковим шахрайством на доставку».
Ця тактика спрацювала. На засіданні IMO минулого тижня Саудівська Аравія закликала до однорічної перерви, яка була прийнята 57-49 голосами при 21 утримався. Це означає, що офіційного рішення щодо рамкової угоди про нульові чисті викиди не буде прийнято принаймні ще рік.
Чому це важливо: невдача кліматичних заходів
Провал переговорів ІМО підкреслює крихкість міжнародного кліматичного співробітництва. На галузь судноплавства припадає близько 3% світових викидів – значна частка, враховуючи, що на неї припадає 90% світової торгівлі. Без цілісної структури зусилля з декарбонізації сектора, швидше за все, залишаться фрагментованими, що затримує реальний прогрес.
Втручання США також створює тривожний прецедент для майбутніх кліматичних переговорів, потенційно заохочуючи подібну обструкціоністську тактику на майбутніх подіях, таких як COP30 у Бразилії. Тактику затримки та обфускації, яка успішно використовується в IMO, тепер можна легше використовувати в інших місцях.
Місцеві зусилля тривають, але недостатньо
Незважаючи на невдачу, деякі міста та порти продовжують реалізувати місцеві ініціативи з декарбонізації, такі як екологічні коридори судноплавства та жорсткіші стандарти викидів. Однак цих зусиль недостатньо, щоб вирішити головну проблему викидів галузі: величезні паливні судна, які домінують у світовій торгівлі.
«Наша відповідь полягає в тому, що міста продовжують забезпечувати справедливий перехід для морської галузі, незважаючи на те, що сталося минулого тижня в IMO», — сказала Еліс Крейнс, програмний директор C40 з портів і судноплавства.
Зрештою, неспроможність забезпечити глобальний податок на викиди вуглецю завдає серйозного удару по багатосторонній кліматичній співпраці та підкреслює труднощі координації міжнародних дій у політично поляризованому світі.
