Нове дослідження виявило дивовижні відносини співпраці між косатками та білобокими дельфінами біля узбережжя Британської Колумбії. Косатки, схоже, використовують поведінку дельфінів у пошуку їжі, щоб знайти лосося, тоді як дельфіни можуть наживатися на залишках здобичі. Ця взаємодія, описана дослідниками як «невероятна дружба», підкреслює складні динамічні процеси в морських екосистемах.
Мисливське товариство
Дослідження, проведене морським екологом Сарою Форчун з Університету Далхаузі, показало, що постійні косатки навмисно слідують за стадами білобоких дельфінів. Ці дельфіни надзвичайно ефективні у випасі лосося чавуну, який є основним джерелом їжі для косаток. Слідуючи за дельфінами, косатки отримують доступ до здобичі, яку інакше було б важче зловити.
Динаміка, що спостерігається під водою, відрізняється від відбитків на поверхні. Те, що здається випадковим хаосом, насправді є продуманим альянсом, у якому косатки фактично використовують дельфінів як мимовільних поводирів. Дослідники відзначають, що косатки не виявляють агресії до дельфінів, що свідчить про терпимість, яка вигідна обом сторонам.
Чому це важливо
Цей альянс є не просто цікавим спостереженням; це підкреслює адаптивність морських хижаків. Косатки — найкращі хижаки, відомі своїм інтелектом і різноманітними стратегіями полювання. Той факт, що вони навчилися використовувати поведінку іншого виду, свідчить про високий ступінь когнітивної гнучкості.
Тим часом білобокий дельфін отримує певний захист від зв’язку з косатками. Хоча деякі частини можуть залишитися позаду, це розташування не є чисто альтруїстичним. Дельфіни просто опиняються в динаміці, де їхні схеми пошуку їжі ненавмисно допомагають косаткам.
Наслідки для збереження
Розуміння цих міжвидових зв’язків має вирішальне значення для збереження морських екосистем. Зміни в популяціях лосося, температурі океану або діяльності людини можуть порушити цей крихкий баланс. Необхідні подальші дослідження, щоб визначити довгострокові наслідки цих взаємодій як для видів, так і для ширшої екосистеми.
Дослідження показують, що навіть найвищі хижаки покладаються на неочікуваних союзників, щоб максимізувати ефективність полювання. Це підкреслює взаємозв’язок морського життя та потребу в цілісних стратегіях збереження.
