Японський астроном Даїчі Фуджі, куратор міського музею Хірацука, зняв вражаючі кадри зіткнень двох метеоритів з Місяцем, надавши унікальний погляд на місячне середовище. Ці спалахи, видимі з Землі лише кілька секунд, підкреслюють вразливість Місяця до космічного сміття та віддану роботу астрономів, які спостерігають за нашим небесним сусідом.
Останні удари Місяця
Фуджі зафіксував перший удар у четвер, 10 жовтня, а другий — у суботу, 1 листопада. Ці події відбуваються, коли метеорний дощ Південних Таврид наближається до піку активності приблизно 10 листопада, а потім Північні Тавриди 11 листопада, що означає, що небо Землі — і, здається, Місяця — відчуває збільшення метеорної активності. Швидкочасні спалахи були спричинені космічними каменями, які зіткнулися з поверхнею Місяця на величезній швидкості, створюючи короткі, але яскраві спалахи світла.
Деталі події
Перший удар, зареєстрований 10 жовтня о 20:30 за східним часом (6:30 ранку за східним часом або 11:30 за Гринвічем), стався на схід від кратера Гассенді. Розрахунки Фудзі показують, що метеороїд був частиною потоку Південних Таурід, рухаючись зі швидкістю приблизно 27 кілометрів на секунду (60 000 миль/год) під кутом 35 градусів. Згідно з їхніми спостереженнями, метеороїд, який важив приблизно 0,4 фунта (0,2 кілограма), утворив кратер шириною близько 10 футів (3 метри). Спалах світла тривав лише 0,1 секунди. Fujii зазначає, що записана яскравість може бути заниженою, оскільки датчики камери були тимчасово перевантажені ударом.
Другий удар, зареєстрований 1 листопада о 20:49 за східним часом (6:49 ранку за східним часом або 11:49 за Гринвічем), стався на захід від Oceanus Procellarum, одного з найбільших місячних морів.
Чому це важливо?
Ці спостереження є цінними з кількох причин. По-перше, вони пропонують пряме візуальне підтвердження зіткнень з Місяцем, подій, які прогнозуються, але рідко фіксуються з такою чіткістю. По-друге, вони надають дані про розмір, швидкість і траєкторію метеороїдів, що впадають у Місяць. Ця інформація допомагає вченим зрозуміти склад і розподіл космічного сміття в нашій Сонячній системі. Нарешті, ця серія спостережень підкреслює різку різницю між Землею та Місяцем з точки зору захисту від космічного сміття:
Вразливість Місяця
На відміну від Землі, яка має товсту атмосферу, яка спалює більшість метеороїдів, що надходять, Місяць практично не має атмосфери. Це означає, що космічні камені вдаряються об поверхню Місяця з неймовірно високою швидкістю, коливається від 20 до 72 км/с (45 000 до 160 000 миль/год). Це спричиняє потужні спалахи світла та тепла під час удару.
Робота Fujii
Fujii уважно стежить за ударними спалахами Місяця з 2011 року, безперервно спостерігаючи з 2020 року. Використовуючи телескоп діаметром 20 сантиметрів, він зазвичай виявляє один ударний спалах кожні кілька десятків годин спостереження. Незважаючи на труднощі спостереження за тонким півмісяцем, видимим лише на короткий час і часто прихованим хмарами, Fujii задокументувала загалом 60 спалахів.
«Я почав спостерігати за ударними спалахами на Місяці приблизно в 2011 році і безперервно спостерігаю з 2020 року», — сказав Фуджі. «З моїм 20-сантиметровим телескопом я зазвичай виявляю приблизно один ударний спалах кожні кілька десятків годин спостереження».
Ці спостереження дають захоплюючий погляд на динамічне середовище Місяця та постійне бомбардування космічним сміттям, якому піддається наш небесний сусід. Зростаюча точність астрономічного обладнання дозволяє спостерігачам фіксувати ці події з більшою чіткістю, збагачуючи наше розуміння процесів, що відбуваються в Сонячній системі.
