Проект SETI@home, піонерська ініціатива, яка використовувала обчислювальну потужність мільйонів домашніх комп’ютерів, звузила понад 12 мільярдів виявлених радіосигналів приблизно до 100 кандидатів, які заслуговують на подальше дослідження. Це стало результатом двох десятиліть аналізу даних з нині неіснуючої обсерваторії Аресібо та інших телескопів, що стало важливим кроком у пошуках позаземного розуму (SETI).
Сила розподілених обчислень
З 1999 по 2020 рік SETI@home працював за унікальним принципом: розповсюджував необроблені радіодані волонтерам по всьому світу. Ці учасники дозволили програмному забезпеченню проекту працювати у фоновому режимі, аналізуючи сигнали на наявність аномалій, які можуть вказувати на існування позаземної цивілізації. Цей підхід різко відрізнявся від традиційного SETI, який зазвичай аналізує дані в реальному часі безпосередньо в телескопі. Натомість SETI@home записав цифрові дані базової смуги, а потім використав сукупну обчислювальну потужність мільйонів процесорів і графічних карт для пошуку шаблонів.
Масштаби цих зусиль вражають. Проект проаналізував 22 роки спостережень, в основному з Аресібо, але також включно з обсерваторіями Паркса та Грін-Бенку в рамках ініціативи Breakthrough Listen. Величезний обсяг даних вимагав унікальної стратегії.
Від мільярдів до обраних
Початкові 12 мільярдів виявлень поступово вдосконалювали за допомогою багатоетапного процесу аналізу. Команда спочатку звузила поле до приблизно мільйона сигналів-кандидатів. Потім, використовуючи передові методи обробки сигналів, такі як дискретне перетворення Фур’є, вони визначили 100 найбільш перспективних сигналів для подальшого тестування.
Ключовим завданням було відокремити реальні аномалії від земних перешкод, постійних джерел хибних тривог із супутників, телерадіостанцій і навіть побутової техніки. Команда розробила складні методи фільтрації шуму, шукаючи кластери виявлень, що відповідають одній точці походження в кількох спостереженнях.
Поточна перевірка та майбутні наслідки
Зараз ці 100 сигналів повторно спостерігаються китайським 500-метровим сферичним телескопом FAST. Мета полягає в тому, щоб визначити, чи є якісь із них повторюваними або демонструють властивості, несумісні з природним фоновим шумом. Хоча співзасновник проекту д-р Девід Андерсон визнає низьку ймовірність виявлення потужного невідомого сигналу, ця спроба дає цінні уроки для майбутніх пошуків техносигнатур.
«Якби був сигнал вище певної сили, ми б уже його знайшли». – Доктор Девід Андерсон
Результати проекту, детально описані в двох статтях, опублікованих в Astronomical Journal, надають технічну дорожню карту використання розподілених обчислень у SETI. Успіх SETI@home підкреслює потенціал для використання загальнодоступних обчислювальних потужностей, особливо враховуючи наявність швидших мереж і платформ, таких як BOINC.
Основним вузьким місцем наразі є кадрове фінансування. У той час як обчислювальні ресурси стають доступнішими, вартість заробітної плати вчених та інженерів залишається значною перешкодою. Незважаючи на це, постійний інтерес громадськості до позаземного розуму свідчить про те, що подібні проекти із залученням громадськості можуть бути життєздатними в майбутньому.
Підсумовуючи, спадщина SETI@home виходить далеко за межі пошуку позаземних сигналів. Він продемонстрував силу громадянської науки, довівши, що навіть найамбітніші наукові починання можуть отримати користь від колективних зусиль мільйонів. 100 сигналів, що залишилися під увагою, представляють відчутний результат цього спільного підходу, пропонуючи оновлену, хоча й обережну, надію на триваючий пошук життя за межами Землі.
Посилання:
Девід П. Андерсон та ін. 2025. SETI@home: Аналіз даних і результати. AJ 170, 111; doi: 10.3847/1538-3881/ade5ab
Е.Дж. Корпела та ін. 2025. SETI@home: Збір та попередня обробка даних. AJ 170, 112; doi: 10.3847/1538-3881/ade5a7
