Понад шість десятиліть після того, як книга Рейчел Карсон «Тиха весна» попередила світ про небезпеку пестицидів, новий аналіз показує, що загальна токсичність цих хімікатів зростає в усьому світі. Дослідження під керівництвом Ральфа Шульца з Університету Кайзерслаутерн-Ландау вказує на тривожну тенденцію: незважаючи на регулювання, кількість і сила пестицидів, що використовуються в усьому світі, зростає.
Вимірювання токсичного навантаження
Дослідники оцінили «застосовувану токсичність» 625 пестицидів у 201 країні в період з 2013 по 2019 рік. Цей показник поєднує кількість використаних пестицидів з їхньою токсичністю для восьми ключових груп організмів, включаючи запилювачів, риб і наземних хребетних. Висновки очевидні: загальна застосована токсичність зросла в шести з восьми груп за цей період. Наприклад, токсичність для запилювачів зросла на 13%, для риб – на 27%, а для комах – на 43%.
Це збільшення не обов’язково означає негайну шкоду, але це важливий показник. Це показує, що використовувані пестициди стають все більш шкідливими для важливих видів.
Чому токсичність зростає
Цю тенденцію обумовлюють два основні чинники: збільшення використання пестицидів і заміна старих хімікатів більш потужними. Це багато в чому пов’язано зі стійкістю до шкідників: оскільки комахи та бур’яни еволюціонують, щоб протистояти існуючим пестицидам, фермери звертаються до сильніших і токсичніших альтернатив.
Піретроїди, широко використовувані, але надзвичайно шкідливі для риб і водних безхребетних, викликають особливе занепокоєння. Так само неонікотиноїди становлять серйозну загрозу для запилювачів. Навіть широко обговорювані гербіциди, такі як гліфосат (Раундап), сприяють загальному токсичному навантаженню, незважаючи на відносно низьку індивідуальну токсичність через величезний обсяг його використання.
Обмеження регулювання та оцінки ризиків
Дослідження підкреслює системну проблему: оцінки ризиків постійно недооцінюють фактичний вплив пестицидів. Дані показують, що концентрації пестицидів у таких середовищах, як річки, часто перевищують рівні, які регулятори вважають можливими.
Крім того, спроби скоротити використання пестицидів можуть мати зворотний ефект. Заборона гліфосату, наприклад, може призвести до переходу до ще більш токсичних альтернатив. Подібним чином зниження продуктивності сільського господарства може вимагати розширення сільськогосподарських угідь, що призведе до більшої втрати біорізноманіття.
Мета ООН і шлях вперед
У 2022 році країни на саміті ООН з питань біорізноманіття погодилися скоротити «загальний ризик» від пестицидів вдвічі до 2030 року. Однак термін «ризик» залишається розпливчастим, що ускладнює значуще вимірювання. Як кількісний показник фахівці пропонують використовувати прикладну токсичність.
Хоча жодна система вимірювання не є ідеальною, тенденція очевидна. Зараз світ рухається у протилежному напрямку цієї мети, створюючи серйозну загрозу екосистемам і здоров’ю людей. Дослідження підкреслює, що невеликі кількості високотоксичних пестицидів становлять більшу частину загального ризику, що свідчить про те, що цілеспрямовані дії можуть принести значні переваги.
Зрештою, трансформація сільського господарства вимагає ширших суспільних змін. Споживачі повинні бути готові прийняти зміни в харчуванні, зменшити харчові відходи та платити справедливі ціни, які відображають справжні екологічні витрати виробництва. Лише системні зміни дозволять нам почати подолати цей зростаючий токсичний тягар.
