Концепція WWW відзначає 20-річчя. Тім Бернерс-Лі, який стояв біля витоків цієї системи, говорить, що в березні 1989 року він і уявити собі не міг, що через 20 років всесвітня павутина стане тим, чим вона є сьогодні.
Тім Бернерс-Лі є автором технологій HTTP, URI/URL і HTML. У 1980 році він працював в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) консультантом по програмному забезпеченню. Саме там, у Женеві (Швейцарія), він для власних потреб написав програму «Энквайр», яка використовувала випадкові асоціації для зберігання даних і заклала концептуальну основу для Всесвітньої павутини.
У 1989 році, працюючи в CERN над внутрішньою мережею організації, Тім Бернерс-Лі запропонував глобальний гіпертекстовий проект, тепер відомий як Всесвітня павутина. Проект передбачав публікацію гіпертекстових документів, пов’язаних між собою гіперпосиланнями, що полегшило б пошук і консолідацію інформації для вчених CERN. Для здійснення проекту Тімом Бернерсом-Лі (спільно з його помічниками) були винайдені ідентифікатори URI, протокол HTTP і HTML. Це технології, без яких вже не можна собі уявити сучасний Інтернет. В період з 1991 по 1993 рік Бернерс-Лі удосконалив технічні специфікації цих стандартів і опублікував їх. Але, все ж, офіційно роком народження Всесвітньої павутини потрібно вважати 1989 рік.
«Це носилося в повітрі, рано чи пізно щось повинно було статися», — згадує один з творців WWW і колишній системний інженер CERN Роберт Кайо.
Кайо визнає, що в сучасній павутині йому далеко не все подобається. «Є деякі речі, які мені зовсім не подобаються, наприклад, той факт, що багато інтернет-ресурси живуть за рахунок реклами», — сказав Кайо.
В рамках проекту Бернерс-Лі написав перший у світі веб-сервер «httpd» і перший у світі гіпертекстовий веб-браузер, що називався «WorldWideWeb». Цей браузер був одночасно і WYSIWYG-редактором, його розробка була розпочата в жовтні 1990 року, а закінчена в грудні того ж року. Програма працювала у середовищі «NeXTStep» і почала поширюватися по Інтернету влітку 1991 року.
Перший у світі веб-сайт Бернерс-Лі створив за адресою http://info.cern.ch/, тепер сайт зберігається в архіві. Цей сайт з’явився в Інтернеті 6 серпня 1991 року. На сайті описувалося, що таке Всесвітня павутина, як встановити веб-сервер, як використовувати браузер і т. п. Цей сайт також був першим в світі інтернет-каталогом, тому що пізніше Тім Бернерс-Лі розмістив і підтримував там список посилань на інші сайти.
І все ж теоретичні основи веба були закладені набагато раніше Бернерса-Лі. Ще в 1945 році Ваннавер Буш розробив концепцію «Memex» — допоміжних механічних засобів «розширення людської пам’яті». Memex — це пристрій, в якому людина зберігає всі свої книги і записи (а в ідеалі — і всі свої знання, піддаються формальному опису) і яке видає потрібну інформацію з достатньою швидкістю і гнучкістю. Воно є розширенням та доповненням пам’яті людини. Бушем було також передбачене всеосяжне індексування текстів та мультимедійних ресурсів з можливістю швидкого пошуку необхідної інформації. Наступним значним кроком на шляху до Всесвітньої павутини було створення гіпертексту (термін введений Тедом Нельсоном в 1965 році).
З 1994 року основну роботу з розвитку Всесвітньої павутини взяв на себе Консорціум Всесвітньої павутини (англ. World Wide Web Consortium, W3C), заснований і досі очолюваний Тімом Бернерсом-Лі. Цей Консорціум — організація, яка розробляє та впроваджує технологічні стандарти для Інтернету і Всесвітньої павутини. Місія W3C: «Повністю розкрити потенціал Всесвітньої павутини шляхом створення протоколів і принципів, що гарантують довгострокове розвиток Мережі». Дві інші найважливіші завдання Консорціуму — забезпечити повну «інтернаціоналізацію Мережі» і зробити Мережу доступною для людей з обмеженими можливостями.
